Поділюсь з вами: спочатку мені було дуже важко вибрати серце своєї історії, бо прожитих уроків багато, позитивного досвіду – теж, а вибрати щось одне зрозуміле дуже складно. Тоді я зосередилася на тому, що відбувається зі мною саме зараз. Які складності у мене зараз? Що допомагає мені справлятися з ними?

Першу історію, яку я написала для курсу (ту, де головний герой – хлопець), я дістала з моменту – озирнулась на всі боки, побачила пташку Робіна за вікном, чашку кави та порожній екран ноутбука, на якому ніяк не з'являлася ідея. І з цієї точки почала писати "в моменті". Так з'явився головний герой, який п'є каву і не може написати історію, а допоможе йому Робін.

Мені довелося змінити історію просто тому, що, обертаючись на попередні наші марафони, я зрозуміла, що дуже рідко головним героєм вибирають чоловіка (найчастіше дівчинку чи звірятко). І так, як у нас передбачений урок з побудови персонажа, (а чоловіча фігура це інша побудова), жіночу фігуру малювати буде корисніше і зрозуміліше.

Як з'явилося серце другої історії, яку ви прочитаєте наприкінці курсу?

Спойлер: головну героїню звати Люмсі.

Серце історії також з'явилося в моменті: ми обговорювали з Мамою події, що відбулися зі мною за рік, як я опинилася в тій точці, в якій я знаходжуся, і я зрозуміла, що завжди роблю, як відчуваю, а не так, як буде більш зрозуміло. Завжди. Навіть якщо зовсім не зрозуміло, куди приведе відчуття.

Тому серцем моєї історії стало: роби, як відчуваєш, а не так, як заведено.

Я постаралася відчути, чи можна цю думку розвинути в історію, чи є мені що сказати з цього приводу? Чи можу змоделювати казкову ситуацію, щоб передати цю ідею? Змогла.

Коли визначився з серцем історії, просто починаєш увесь час думати про нього і бачити навколо ситуації, в яких підтверджується його правдивість.

Порада: коли зрозумієте, яку головну думку хочете розкрити в історії, тримайте її в голові й дивіться на всі боки. Намагайтеся знайти підтвердження їй у звичайному житті, і тоді персонажі вашої історії самі заговорять з вами.